ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЕЙ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА НА РІВНІ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ ЄС

Анотація

У статті висвітлено становлення моделей транскордонного співробітництва в рамках прикордонних регіонів ЄС. Проаналізовано історичний перебіг формування підходів до процесу транскордонного співробітництва в зазначених
регіонах. Виявлено, що на початкових етапах становлення ЄС політику розвитку транскордонного співробітництва прикордонних регіонів країн-учасниць можна ідентифікувати як модель інституціоналізації цих специфічних транскордонних відносин. Зазначено, що ця модель була орієнтована на скорочення територіальних, позиційних та функціональних прикордонних суперечок. Доведено, що вказана політика реалізувалась за участі Європейських співтовариств, але не передбачала вирішення прикордонних суперечок напряму і мала різноманітний
вплив на прикордонні території. Визначено, що, незважаючи на існування певних проблем у межах вказаної моделі, слід відмітити вагому посередницьку силу інституцій та політики ЄС у прикордонних питаннях, які чітко встановлюють
інший контекст, що заохочує велику транскордонну координацію і співпрацю, охоплюючи як внутрішні, так і зовнішні кордони держав-членів. Наступна модель регулювання досліджуваного процесу в ЄС передбачала регулювання регіональної конкуренції всередині Співтовариства. Визначено, що в рамках вказаної моделі розвиток політики конкуренції вплинув на трансформації в бік нової політики, спрямованої на вирішення проблем територіальної і в тому
числі політики регіонального розвитку. Європейське співтовариство визначило свій шлях до регіонального економічного розвитку завдяки запровадженню важливих інструментів державної політики, зокрема скасуванню митних зборів,
Спільній сільськогосподарській політиці, політиці конкуренції, формуванню Європейського соціального фонду та Європейського інвестиційного банку. Зазначено, що в межах вказаної моделі було визначено певні обмеження того, коли і як дозволена допомога держав-членів, і підкреслено необхідність впровадження економічної та соціальної згуртованості в Співтоваристві. Вказано, що в рамках зазначеної моделі в подальшому було впроваджено програмну підтримку ініціатив політики Співтовариства, які б забезпечували фінансування заходів, що становлять особливий інтерес для Співтовариства в цілому, а не для конкретних держав-членів. Визначено, що в цьому разі здійснювалась підтримка проєктів розвитку транскордонних регіонів (єврорегіонів).
Ключові слова: єврорегіони, транскордонне співробітництво, фінансування заходів, регіональна конкуренція, обмеження, програмна підтримка, прикордонні суперечки, спільний ринок.