Європейська зовнішня політика щодо євроінтеграційного курсу України (на прикладі німецько-української взаємодії під час канцлерства Ангели Меркель)
Анотація
Німеччина як «локомотив» ЄС і головна виразниця його інтересів, одна з провідних демократій Заходу, яка займає перше місце у Європі за обсягом ВВП, має важливий голос у вирішенні міжнародних питань порядку денного Європи і є вагомим стратегічним партнером для України на шляху євроінтеграції. Історично важливу роль ФРН у створенні і розвитку ЄС засвідчує традиційний для сучасної німецької зовнішньої політики європейський вектор співпраці, оскільки об‘єднання Європи та зміцнення інтеграції у межах європейської спільноти – один із головних пріоритетів Німеччини. В основному успішна зовнішньополітична стратегія Німеччини пов’язана з ефективним менеджментом донедавна незмінної канцлерки Ангели Меркель. У дослідженні проаналізовано еволюцію українсько-німецьких відносин під час канцлерства Ангели Меркель у контексті реалізації євроінтеграційного курсу України, коли двостороння взаємодія з ФРН та ЄС була особливо динамічною. Російська анексія Криму у 2014 році та агресія на Сході України поклали початок розвіюванню європейських ілюзій щодо взаємодії з РФ, а підтримка сепаратистів на Донбасі значно погіршила німецько-російські відносини та водночас трансформувала співпрацю ЄС з Україною.
Ключові слова: німецько-українська взаємодія, європейські структури, анексія Криму, російська агресія на Сході України, євроінтеграція.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
