Інструменти європейського «зеленого курсу» для сталого розвитку міст України
Анотація
У роботі проаналізовано ефективність впровадження засад Європейського зеленого курсу (далі – ЄЗК) в кліматичну, енергетичну, промислову та інші сфери в Україні. Окреслено основні пріоритети та принципи, якими керується Європейський Союз під час реалізації стратегії Європейського зеленого курсу. Визначено проблеми, які стосуються динамічного, збалансованого сталого розвитку на основі попереднього аналізу структурних елементів ЄЗК. Досліджено процес ревіталізації як один з інструментів реалізації ЄЗК, виявлено проблеми ревіталізації промислових об’єктів України та забезпечення сталого розвитку міст. Акцентовано на необхідності гармонізації всіх складових міського, обласного та районного просторів із метою залучення інвестицій у регіони, розвитку як певних районів, так і економіки в цілому з дотриманням цілей ЄЗК.
Ключові слова: Європейський зелений курс, ревіталізація, сталий розвиток, альтернативна енергетика, відновлювані джерела енергетики, револьверні фонди, промислові зони.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
