Цивілізаційний вибір України: інтеграція в європейський та євразійський простори
Анотація
Взаємодія цивілізацій стає імперативом сучасної світової політики. У цій взаємодії проявляються суперечності, які можуть бути вирішальними у ХХІ столітті. З одного боку, світ стає єдиним цілим завдяки економічній, технологічній та інформаційній інтеграції. З іншого боку, ця посилена інтеграція приводить до трансформації культурної свідомості. Суспільства, які мають відмінні географічні особливості, історію, традиції, мови, релігії, повинні співіснувати в єдиному інформаційному просторі. Динамічний розвиток інтеграційних процесів є найважливішою характеристикою сучасного світу. У зв'язку цим існує необхідність вивчення закономірностей розвитку інтеграції для побудови повноцінної картини світу. У статті розглянуто перспективи членства України в двох міждержавних об’єднаннях: Європейському Союзі (ЄС), що означає проєвропейський вектор розвитку, та Співдружності Незалежних Держав (СНД) як євразійському напрямі в контексті цивілізаційного вибору України.
Ключові слова: інтеграція, цивілізація, Європейський Союз, Співдружність Незалежних Держав, суспільство.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
