Концептуальні основи «нової східної політики» канцлера Г. Шредера
Анотація
У статті досліджено історичні передумови формування зовнішньополітичних принципів політики канцлера Німеччини Г. Шредера, розглянуто і проаналізовано концептуальні засади «нової східної політики». Наявний матеріал дозволяє стверджувати, що східний напрям зовнішньої політики не мав першорядного значення для змісту зовнішньої політики федерального канцлера: проведений аналіз демонструє, що інтереси Німеччини в східноєвропейському регіоні не обмежувалися лише співпрацею з Росією у сфері безпеки. Г. Шредер у зовнішній політиці розглядав партнерство із Росією як вигідний економічний напрям. У той самий час Німеччина продовжувала підтримувати європейські прагнення Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії.
Ключові слова: ФРН, міжнародні відносини, канцлер, східна політика, безпека, Європа, політика, міжнародне право, економіка.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
