DOI: https://doi.org/10.24144/2218-5348.2019.1-2(19-20).132-145

Утвердження влади чеського короля Пршемисла Отакара ІІ в Каринтії і Крайні (1268 – 1270 рр.)

Ігор Ліхтей

Анотація


У статті висвітлено процес утвердження влади чеського короля Пршемисла Отакара ІІ в Каринтії та Крайні.У 976 р. Каринтія стала герцогством, володарі якого на перших порах часто змінювалися. У 1077 р. спадковими правителями герцогства Каринтії стала родина Еппенштейнів. Однак у 1122 р. ця родина вимерла, і до влади в Каринтії прийшли Шпангайми. У січні 1256 р. помер Каринтійський герцог Бернгард ІІ Шпангаймський, і владу перебрав його первісток Ульріх ІІІ. На той час він уже був герцогом Крайни, владу над якою отримав завдяки шлюбу з єдиною спадкоємицею цього територіального князівства. Герцог Ульріх ІІІ Шпангаймський перебував у родинних зв’язках із чеським королем Пршемислом Отакаром ІІ, доводився йому кузеном.У 1268 р. Ульріх ІІІ заповів свої володіння Пршемислові Отакарові ІІ й таким чином позбавив права на їх успадкування свого молодшого брата Філіппа. Наступного року Ульріх ІІІ помер, і Філіпп висунув свої претензії на спадщину брата. У цьому його підтримав угорський король Іштван V. Натомість Пршемисл Отакар ІІ уклав із Іштваном V перемир’я й наприкінці 1270 р. утвердив своє панування в Каринтії та Крайні

Ключові слова


Пршемисл Отакар ІІ; Ульріх ІІІ Шпангаймський; Філіпп Шпангаймський; Іштван V; Чеське королівство; герцогство Каринтія; герцогство Крайна; Зальцбурзьке архієпископство; Аквілейський патріархат.

Повний текст:

PDF

Посилання


Annales Sancti Rudperti Salisburgenses a. 1 – 1286 (Tab.V). Wattenbach,W. (Ed.). (1851).In: Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum.Georgius Henricus Pertz (Еd). Hannoverae : Impensis bibliopolii avlici Hahniani. Tomus IX, p. 758 – 810.

Anonymi chronicon Bavaricum Ab A.C.1253. ad. A.C.1518. (1763). In: Rerum Boicarum Scriptores: Nusquam Antehac Editi Quibus Vicinarum Quoque Gentium nec non Germaniae universae Historiae Ex Monumentis Genuinis Historicis Et Diplomaticis Plurimum Illustrantur. Tomus I. Ex Membranis & Chartis vetustis collegit, descripsit ac Monitis praeviis indiceque copioissimo instruxit atque edidit Andreas Felix Oefelius Monacensis – Augustae Vindelicorum: Sumptibus Ignatii Adami & Francisci Antonii Veith Bibliopolarum, p.388 – 391.

Brokgauz. (2010) Istoriya Nimechchy`ny` u svitly`nax. Per. z nim. Kyiv: Yunivers, 568 p.

Codex diplomaticus Austriaco-Frisingensis: Sammlung von Urkunden und Urbaren zur Geschichte der ehemals freisingischen Besitzungen in Österreich (1870). Zahn, J. (Ed.)In : Fontes rerum Austriacarum. 2. Abt., Diplomataria et acta; Bd. 31. Wien: Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, 469 p.

Continuatio Garstensis a. 1182 – 1257. Wattenbach,W. (Ed.). (1851).In: Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum.Georgius Henricus Pertz (Еd). Hannoverae : Impensis bibliopolii avlici Hahniani. Tomus IX,p. 593–600.

Continuatio Mellicensis a. 1124–1564. Wattenbach,W. (Ed.). (1851).Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum.Georgius Henricus Pertz (Еd). Hannoverae : Impensis bibliopolii avlici Hahniani. Tomus IX, p. 501–535.

Cz`ol`ner, E. (2001).Istoriya Avstriyi, L`viv,712 p.

Deutsche Chroniken und andere Geschichtsbűcher des Mittelalters (1890). Nach den Abschriften Franz Lichtensteins; herausgyeben von Joseph Seeműller. In: Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum qui vernacula lingua usi sunt.Tomus V. Pars І. Ottokars Ősterreichische Reimchronik. Hannover: Hahnsche Buchhandlung, 720 p.

Gloger B.(2003). Imperator, Bog i d'javol. Fridrih ІІ Gogenshtaufen v istorii i legende, per. s nem. A.Belen'koj. SPb.: Evrazija, 288 s.

Gusztáv, W (Ed.). (1874). Codex diplomaticus Arpadianus continuatus=Árpádkori új okmánytár, 12. köt. Budapest : Eggenberger, 707 s.

Historia annorum 1264-1279.(1851).In: Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum.Georgius Henricus Pertz (Еd). Hannoverae : Impensis bibliopolii avlici Hahniani. Tomus IX, p. 649 – 654.

Kirilina, L.A., Pal'ko,N.S., Churkina I.V. (2011). Istoriya Slovenii.SPb: Aletejya, 480 p.

Lampreht,K. (1895). Istorіja germanskago naroda; per. s nemeckago P.Nikolaeva. M.: Tipo-litografіja V. Rihter. Tomvtoroj. Chasti ІІІ iIV. 656 p.

Lixtej,I.(2000). Universalists` kitendenciyi v zovnishnij polity`ciches`kogo korolya Prs emy`sla Otakar a II (1253–1278). Naukovy`j visny`k Uzhgorods`kogo universy`tetu. Seriya: Istoriya.Uzhgorod: Vy`davny`cztvo Valeriya Padyaka, Vol. 5: Do 55- richchya zasnuvannya Uzhgorods`kogo derzhavnogo universy`tetu ta is ory`chnogo fak ul`tetu, p.67–75.

Marsina,R. (1979).Přemysl Otakar II. aUhorsko.In. Folia Historica Bohemica 1.Josef Žemlička (Ed). Praha : Ústav československých a světových dějin ČSAV, p. 37 – 65.

Monumenta historica ducatus Carinthiae. FunfterBand. Die Karntner Geschichtsquellen 1269 – 1286. – Herausgegeben von Hermann Wiessner. Klagenfurt: Verlag des Geschichtsvereines für Kärnten, 1956. – 511 p.

Novotný, V. (1937).České dĕjiny. Dilu I. Část 4. Rozmach české moci za Přemysla II. Otakara (1253 – 1271). Praha : Nákladem Jana Laichtera, 499 s. (Laichterův výbor nejlepších spisů poučných ; kniha LXI.).

Ogris, A. (1998).Vztah Přemysla Otakara II. ke korutanskému vévodství na pozadí politického vývoje ve 13. století. In: Česko rakouské vztahy ve 13. století : Rakousko (včetně Štýrska, Korutan a Kraňska) v projektu velké říše Přemysla Otakara II. : sborník příspěvků ze symposia konaného 26.-27. září 1996 ve Znojmě. Praha : Rakouský kulturní institut : Filozofická fakulta Univerzity Karlovy, p. 65-66.

Purš, J., Kropilák, M. (Ed). (1980).Přehled dějin Československa. I/1. Do roku 1526. Praha : Academia, 1980, 645 p.

Riedmann, J. (1998), Hrabata z Tyrol-Gorice a Přemysl Otakar II. - vliv českého krále v severovýchodní Itálii. In: Česko-rakouské vztahy ve 13. století : Rakousko (včetně Štýrska, Korutan a Kraňska) v projektu velké říše Přemysla Otakara II. : sborník příspěvků ze symposia konaného 26.-27. září 1996 ve Znojmě. Praha : Rakouský kulturní institut : Filozofická fakulta Univerzity Karlovy, p. 131-143.

Semjonov, I. S. (2002).Hristianskie dinastii Evropy. Dinastii, sohranivshie status vladetel'nyh. Genealogicheskij spravochnik. Nauch. red. E. I. Kuksina. Predisl. O. N. Naumov. M.: OLMA-PRESS, 494 p.

Šebánek, J., Dušková S. (Ed.) (1981). Codex diplomaticus et epistolaris Regni Bohemiae. Praha : Academia. Tomi V, fasciculis secundus, Inde ab a. MCCLXVII ad a. MCCLXXVIII; condidit Gustavus Friedrich, 621 p.

Vaníček, V. (2002). Velké dějíny zemi Koruny české. SvazekIII., 1250–1310.Praha–Litomyšl: Paseka. 760 p.

Vaníček, V. (2010).“Otakarovská” středovýchodní Evropa a říšské interregnum (1245/50–1273). In: Poctakráli: k 730. výročí smrti českéhokrále, rakouského vévody a moravského markraběte Přemysla Otakara II. Libor Jan, Jiří Kacetlakolektiv. Brno; Znojmo: Maticemoravská pro projekt Poctakráli železnému a zlatému 2008: Výzkumné středisko prodějiny střední Evropy: prameny, země, kultura, p.15 – 45.

Vis,Je.V. (2005). Fridrih ІІ Gogenshtaufen; per. snem. E.B.Karginoj. M.:AST: Tranzitkniga, 378 p.

Žemlička, J.(2011).Přemysl Otakar II. Králnarozhraní věků. Praha: Lidové noviny, 752 p. (Edice Česká historia, sv.25).




ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Technical support:
Rybak Stefan